Мой язык, каждый атом моей крови созданы из этой почвы, из этого воздуха...

Во мне ласкатель жизни, бегущий куда бы то
ни было, несущийся вперед или назад

И сойка в лесах никогда не учила гаммы, все же
трели ее звучат для меня хорошо
И взгляд гнедой кобылы выгоняет из меня всю
мою постыдную глупость.

Что зауряднее, дешевле, ближе и доступнее
всего – это я.

Я играю наверняка, я трачу себя для больших
барышей,
Я украшаю себя, чтобы подарить первому,
кто захочет взять меня,
Я не прошу небеса опуститься, чтобы угодить
моей прихоти,
Я щедро раздаю мою любовь.

Это поистине мысли всех людей, во все времена
во всех странах, они родились
не только во мне,
Если они не твои, а только мои, они ничто,
или почти ничто,
Если они не загадка, и не разгадка загадки,
они ничто,
Если они не столь же близки мне, сколь далеки
от меня, они ничто.

Знову задивилася на весілля в рустикальному стилі. Ех, все ж таки, рустик втілює в собі все найприємніше моїм очам: багато світла, близькість до природи, дух старовини ... Рустикальне весілля - це провінційна безпосередність і звільнена природність, сільський затишок і непорушність традицій, жіноча ніжність і чоловіча незалежність. Це чарівно, романтично і неймовірно красиво! Хочу таке весілля)) А взагалі, щось я занадто часто останнім часом думаю про весілля ... Навіває деякі підозри))

Може вже пора відіграти ось так весілля з найближчими людьми, і махнути в романтичну подорож куди-небудь в Прикарпаття? До речі, це обов'язкова частина програми: друга коротка і зручна весільна сукня, білі черевички (обожнюю сукні з черевиками носити) і бродити по вулицях старовинного Івано-Франківська, тримаючись з обранцем за руки. І щоб відеограф Івано-Франківський знімав цю чудову пригоду на камеру. Ось це буде пам'ять на довгі роки! А якщо раптом знову захочеться романтики, завжди можна буде знову приїхати в чудове місто, щоб оживити ті самі спогади. Розпустила рожеві шмарклі, так? )) Ось вам трохи рустикального весілля в стрічку, щоб ми були на одній романтичній хвилі.

Недавно сестра снова посетила Прагу, летала с http://romantictravel.com.ua. Вылетела из Борисполя в 13:35 и прилетела в Рузине 16:45. Заранее забронировала билеты, цена замечательная, фиксированная. Поднимается только на новогодние и майские праздники. Три дня гуляла по прекрасной Праге. Украшенная украинской символикой, она была главной героиней везде, где только появлялась.

Иностранцы просили продать ленты и напульсники, и сестра их просто дарила, чехи кричали «Слава Украине!» и она отвечала «Героям Слава!». В общем, это было самое душевное посещение Праги из всех случившихся и, наверное, тех, что еще случатся! Я чертовски пожалела, что не поехала с ней вместе )) Что ж, остается только любоваться фотографиями восхитительного города и вспоминать, как я бродила по улочкам Праги и любовалась ее готичной красотой.

Отакі шеврони розробив і безкоштовно виставляє у мережі художник Андрій Єрмоленко. А появі неологізму він завдячує сепаратистам, які прозвали українців "украми" або "укропами". "Укроп ­– суцвіття, яке відлякує колорадського жука. Загони квіточок та зернинок, які складаються в армію! Вони нас так назвали, вони нас мають боятися" (с) Андрій Єрмоленко. "Це в нас такі добрі шеврончики-укропчики для справжніх українських патріотів. Андрій Єрмоленко розробив малюнки, а ми їх втілили в життя, щоб наші герої, пересічні громадяни, студенти – всі носили і пишалися тим що вони українці, укропчики" (с) Тетяна Сопіна. "Укроп" коштує 50 гривень.

Ці гроші переказують на потреби армії, а кожен четвертий шеврон потрапляє на фронт. Допомогти "Укропами" бійцям у зоні АТО вирішили і волонтери з Кіровограда. Вони продають по 5 гривень у місцевій книгарні наліпки на машини дизайну Андрія Єрмоленка. Акція називається "Убий у собі москаля". "Все дуже просто – нас намагаються принизити, а ми з того всього сміємося. Знаєте, як кажуть: "Б’ються, б’ються не здаються, йдуть до бою, ще й сміються". Ми маємо вигаданими неологізмами добивати свого ворога. "Укри" скоро будуть популярними. В цьому є щось таке дике, українське. Хочуть побачити живих "укрів"? Вони їх побачать" (с) Андрій Єрмоленко. Вибір у дизайнера великий — є іменні нашивки різних батальйонів, парадні, на чорну польову форму тощо.