?

Log in

No account? Create an account

Previous Entry | Next Entry

Продолжаю спасать свою работу. Первая часть по ссылке http://crea87.livejournal.com/1152561.html.

2. Психологічні особливості фахівців допомагаючих професій. Допомагаюча діяльність полягає не в стільки у використанні певних методичних прийомів, скільки в особистісній залученості [4, 23]. Особистість, що надає допомогу, є головним чинником впливу, і виступає в якості «я-як-інструменту» [24]. Цей «інструмент» має бути налагоджений так, щоб створити особливі стосунки з людиною, якій надається допомога [25]. Дослідники підкреслюють [4, 13], що дії допомагаючого фахівця досягають мети тільки у тому випадку, якщо він створює атмосферу відкритості і довірчості, безпечний простір, в якому людина, яка одержує допомогу, зможе вирішити свої проблеми, особистісно рости і розвиватися.

Для цього допомагаючий фахівець повинен мати такі якості, як комунікабельність, соціабельність, готовність до співпраці і надання допомоги, демократичність, толерантність, гнучкість, щирість, доброта, чутливість, милосердя і гуманізм [26]. У нього мають бути розвинені вербальні здібності, сформовано уміння слухати і чути людину, розуміти її внутрішній світ. Проте найбільш важливими особливостями особистості допомагаючого фахівця, що є цілющими і підтримувальними для людини, яка одержує допомогу, є прийняття особистісних спрямувань і індивідуальних особливостей іншого, безоцінність і емпатія [27].

[Spoiler (click to open)]

«Приймаюче», «безумовне» спілкування, уміння сприймати людину такою, яка вона є, без засудження, засноване, як підкреслює В.А. Вінокур [28], на принципі самоцінності людини, дозволяє людині, що отримує допомогу, не сприймати втручання у своє життя, як зневажаючу інтервенцію, але спільно шукати можливості зміни ситуації. Саме у такому разі, допомога, що надається фахівцем, дозволяє людині, яка її одержує, проявити свої здібності, розкрити і реалізувати свій потенціал, здійснити свої права на вільний розвиток, забезпечує відчуття самостійності при рішенні життєвих завдань. «Приймаюче» ставлення припускає, на думку Є.П. Корабліной [27] гуманістичну спрямованість: високий рівень мотивації до роботи, переважання пізнавальних, альтруїстичних мотивів, позитивний, оптимістичний настрій, віру в можливість змін людини, яка одержує допомогу.

Емпатія – здатність до переживання емоцій, що виникають у іншої людини в процесі спілкування, проникнення у внутрішній світ іншої людини [29, 30]. Емпатія є здатністю поставити себе на місце іншого, стати причетним його переживанням. Емпатія, разом з симпатією і співчуттям, є проявом альтруїзму. Є.Є. Насіновска описує [31] механізм співпереживання і співчуття, як ідентифікаційно-емпатичний. Допомагаючий фахівець ототожнює свій стан із станом людини, якій надає допомогу. Відбувається тимчасове злиття меж між двома «Я».

Дослідниця відмічає, що здатність до емпатії може мати випереджаючий характер, коли людина не просто співпереживає іншому, але і співпереживає потенційному поліпшенню якості життя іншого. Таке емпатичне випередження має особливе значення для допомагаючих фахівців, оскільки спонукає надавати допомогу.

Розвинена здатність до емпатії, що стирає межі між своїм «Я» і «Я» іншого, вимагає від допомагаючих фахівців уміння зберігати свої межі. М.М. Рубінштейн, аналізуючи педагогічну працю, писав про необхідність «уживатися в чужу психіку, навіть перевтілюватися..., але не розчинятися в ній» [32]. Уміння «не розчинятися» припускає розвинену суб'єктивність: високий рівень самосвідомості, прийняття себе, як професіонала, ясну Я-концепцію, самоповагу, саморозуміння, рефлексивність, а також уміння виражати свої емоції і ставлення [33].

Аналізуючи ці найважливіші особливості особистості допомагаючого фахівця, Є.П. Корабліна підкреслює [27] їх жіночі, материнські підстави. Допомога, як турбота про іншу людину, співчуття і співпереживання – це способи існування, більшою мірою властиві жінці. Вони обертають особистість усередину, орієнтують на власний внутрішній світ.

Допомагаюча діяльність, що відноситься до гуманітарного типу праці, є максимально особистісною. Діяльність, предметом якої є світ людських відносин, не може бути відокремлена від діяча. Особистість допомагаючого фахівця є засобом діяльності, отже, як відмічає А.К. Осницькій [34], опанувати засоби своєї діяльності для допомагаючого фахівця означає – опанувати себе. Саме тому найважливішими характеристиками допомагаючих фахівців класики гуманістичної психології (К. Роджерс, А. Маслоу та ін.) вважали конгруентність по відношенню до себе, прагнення до саморозвитку і самоактуалізації.

Допомагаючому фахівцеві необхідно розвивати власні особистісні якості не лише для їх ефективного використання в діяльності, К. Роджерс відмічав [35]: «Якщо я повинен сприяти особистісному зростанню інших в стосунках зі мною, то я повинен зростати сам; і хоча це часто болісно, але дуже збагачує».

Продукт діяльності допомагаючого фахівця є «особистісним вкладом», який завжди авторський. У цьому сенсі, допомагаюча діяльність – це діяльність творча, що включає життєвий досвід допомагаючого фахівця, вимагає розвиненої інтуїції, креативності, а також відкритості новому досвіду [16].

Відсутність чітких критеріїв в діяльності, неможливість повністю прогнозувати суб’єкт-суб’єктну взаємодію вимагає від лікарів, психологів, вчителів і соціальних працівників толерантності до невизначеності. Допомагаючий фахівець, стикаючись з проблемною ситуацією, найчастіше діє в умовах дефіциту інформації, він вимушений брати на себе відповідальність за обрані способи діяльності, що вимагає від фахівців цього профілю стресостійкості, дисциплінованості, мужності і відповідальності [18]. Велике значення в професійній діяльності допомагаючих фахівців грає самокритичність, здатність визнавати свої помилки, не бояться невдач, які неминучі в роботі з високою когнітивною складністю міжособистісного спілкування.

Професійна діяльність допомагаючого фахівця характеризується емоційною насиченістю, енергетичними витратами на регуляцію власних емоційних станів і емпатичне слухання. С.В. Данілова помічає [6], що допомагаючий фахівець є свого роду «емоційним донором», тому йому необхідно уміти управляти емоційною напруженістю спілкування.

Більше того, лікарі, психологи, соціальні працівники у своїй діяльності стикаються з людьми, що опинилися в проблемній ситуації, з якою вони не в змозі впоратися [36], з «homo patiens», тобто «людиною що страждає» [37]. Стикаючись з негативними переживаннями, фахівці виявляються залученими в них і постійно знаходяться в зоні ризику для власної емоційної стійкості, що вимагає великих резервів самовладання, розвинений внутрішній контроль, навички емоційної саморегуляції [33].

Таким чином, професійна діяльність допомагаючих фахівців, засобом якої є сама особистість, як жодна інша, вимагає посилення і розвитку певних якостей особистості. Проте надмірний розвиток цих якостей супроводжується змінами в структурі особистості фахівця, що впливають на неї негативно і навіть руйнівно. Робить свій вплив на особистість допомагаючого фахівця і стресогенність праці, високе емоційне навантаження, що відчувається лікарями, вчителями, соціальними працівниками і психологами. Дослідники підкреслюють [38, 39], що саме фахівці цього профілю понад усе схильні до професійної деформації. На сьогодні в психології описана безліч чинників, які сприяють виникненню професійної деформації особистості допомагаючих фахівців.

Список літератури

23. Кораблина Е.П. Психологическая помощь как профессиональная деятельность практического психолога / Е.П. Кораблина // Психологические проблемы самореализации личности. Вып. 5 / Под ред. Г.С. Никифорова, Л.А. Коростылевой. СПб., 2001. 161-170.
24. Рейковский Я. Просоциальная деятельность и понятие собственного «Я» / Я. Рейковский // Вестн. Моск. ун-та. – Сер.14. – 1981. – №1. – С. 14-22.
25. Ильин Е.П. Психология помощи. Альтруизм, эгоизм, эмпатия / Е.П. Ильин. СПб.: Питер, 2013. – 304 с.
26. Кораблина Е.П. Субъект помогающей деятельности как предмет психологического исследования / Е.П. Кораблина // Психологические проблемы самореализации личности. Вып. 4. 2000. С. 147-154.
27. Кораблина Е.П. Психологическая помощь с точки зрения экзистенциально-гуманистического подхода и женского и мужского способов существования / Е.П. Кораблина // Психологические проблемы самореализации личности. Вып. 3. СПб., 1999. С. 166-177
28. Винокур В.А. Методика психологической диагностики профессионального «выгорания» в «помогающих» профессиях [Электронный ресурс] / В.А. Винокур // Медицинская психология в России. N 1. 2010 Режим доступа: medpsy.ru.
29. Batson C.D. The altruism question: Toward a social-psychological answer / C.D.Batson. – Hillsdale, NJ: Erlbaum, 1991.
30. Субботский Е.В. Исследования проблем взаимопомощи и альтруизма в зарубежной психологии / Е.В. Субботский // Вопросы психологии. – 1977. – № 1. – С. 164-172.
31. Насиновская Е.Е. Альтруистический императив / Е.Е. Насиновская // Современная психология мотивации / Под ред. Д.А. Леонтьева. – М.: Смысл, 2002. – С. 152-171.
32. Рубинштейн М.М. Проблема учителя / М.М. Рубинштейн. – М.; Л., 1927.
33. Черникова Т.В. Эмоциональное выгорание специалистов помогающих профессий в медицине: возможности ранней психопрофилактики в процессе обучения в вузе / Т.В. Черникова, В.В. Болучевская, Ю.Г. Новикова // Медицинская психология в России: электрон. науч. журн. 2011. № 5. Режим доступа: medpsy.ru
34. Осницкий А.К. Умения саморегуляции в профессиональном самоопределении учащихся / А.К. Осницкий // Вопросы психологии. – 1992. – № 1, 2.
35. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека / К. Роджерс. – М.: Прогресс, 1994. – 480 с.
36. Фирсов М.В. Психология социальной работы: Содержание и методы психосоциальной практики: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / М.В. Фирсов, Б.Ю. Шапиро. – М.: Издательский центр «Академия», 2002 с. - 192 с.
37. Франкл В. Человек в поисках смысла. – М.: Прогресс, 1990.
38. Терещук Е.И. «Помогающие» профессии [Электронный ресурс] / Е.И. Терещук // журнал "Символдрама", 2010. Режим доступа: brezgalova-lichnost.ru/simvoldrama/liudi-pomogaiuschich-professiy.html
39. Вирт Х.-Ю. Нарциссизм и злоупотребление властью в психотерапии [Электронный ресурс] / Х.-Ю. Вирт. Imagination, 2009, №2. Режим доступа: www.kip-msk.ru/imagination.html

Posts from This Journal by “психология” Tag

Comments

( 2 comments — Leave a comment )
Анася Параскевова
Dec. 1st, 2015 09:41 pm (UTC)
Кто-то (несчастный), изучающий эту тему, сможет юзануть всю эту информацию )) Публикуй-публикуй!
crea87
Dec. 1st, 2015 09:44 pm (UTC)
:) да вот, опубликовала. Это, по ходу, все. Остальное я, так или иначе, впихнула в диссер.
( 2 comments — Leave a comment )

Latest Month

November 2017
S M T W T F S
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  

Яндекс.Метрика






Tags

Powered by LiveJournal.com